- гвардієць
- [гвард’і/йcц']
-йц'а, ор. -йцеим, м. (на) -йцеив'і/-йц'у, мн. -йц'і, -йц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
гвардієць
Смотреть что такое "гвардієць" в других словарях:
гвардієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гвардієць — йця, ч. Той, хто служить у гвардії (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
гвард. — гв. гв гвард. гвардия гвардейский гв. Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского… … Словарь сокращений и аббревиатур
гвардійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
гвардійський — а, е. Прикм. до гвардія 1) і гвардієць 1). || Такий, як у гвардійця … Український тлумачний словник
гвардія — ї, ж. 1) заст. Добірні військові частини. •• Бі/ла гва/рдія іст. загальна назва контрреволюційних військ у період громадянської війни 1918 1920 рр. 2) іст. Почесне звання, що присвоювалося в період Великої Вітчизняної війни частинам Радянської… … Український тлумачний словник
гвардія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гвардіан — настоятель католицького монастиря … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
лейб-гвардійський — а, е. Прикм. до лейб гвардія і лейб гвардієць … Український тлумачний словник
лейб-гвардієць — йця, ч. Той, хто входить до складу лейб гвардії … Український тлумачний словник
